Прес реліз. «Низьковуглецева енергетика: тренди, проблеми та перспективи»
Процес декарбонізації має стати домінуючою моделлю, як в розвитку вітчизняної енергетики в цілому та, зокрема, електроенергетики, так й економічного розвитку України взагалі. Ця тема є провідною на Міжнародній конференції «Низьковуглецева енергетика: тренди, проблеми та перспективи», що проходить 13-14 червня 2017 року. Конференція організована Асоціацією «Український ядерний форум» та ГО «Українське ядерне товариство» за підтримки Комітету ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Міненерговугілля і Мінприроди.
Участь у роботі конференції, яка включає 6 тематичних секцій, беруть близько 150 представників державного та приватного секторів, неурядових і наукових організацій, експертного середовища та ЗМІ.
Це є перша в Україні конференція, яка повністю присвячена низьковуглецевим технологіям виробництва електроенергії. Широка та відкрита дискусія організована з метою створення комунікаційної платформи для обговорення поточного стану, проблем та перспектив подальшого розвитку зазначених технологій, інформування аудиторії про сучасні досягнення та передову міжнародну практику у цій сфері, а також задля підвищення рівня обізнаності учасників про роль та місце низьковуглецевих технологій у досягненні цілей, встановлених на Паризькому кліматичному саміті.
За даними Національного агентства США з дослідження океанів та атмосфери, 16 років початку двадцять першого століття займають перше місце серед 17 найтепліших років нашій планеті за всю історію метеоспостережень. 2016 рік був третім роком поспіль, і в п'ятий раз з 2000 року, коли був встановлений новий температурний рекорд, середня температура збільшилася на 0,96 градуса Цельсия.
Пом’якшити вплив зміни клімату призвана Угода, прийнята 12 грудня 2015 року на 21-й Конференції Сторін Рамкової конвенції зі зміни клімату в Парижі. Вона може стати історичним поворотним пунктом у діяльності людства. Паризьку угоду підписали 195 країн, у т.ч. Україна, Угода набула чинності 4 листопада 2016 року. Ціль: утримати приріст середньої температури на планеті набагато нижче, ніж 2°С (порівняно з доіндустріальним рівнем) і докласти зусиль до обмеження зростання температури до 1,5°С.
Як відомо з досліджень, основним джерелом викидів парникових газів в масштабах планети є енергетика.
Упродовж 1990-2014 рр. викиди парникових газів від сектору "Енергетика" в Україні складали 75,9-79,5% від загальних викидів ПГ від усіх здійснених викидів ПГ (без врахування їх поглинання), а разом із сектором «Промислові процеси» – 85,2-90,1%. У свою чергу «електроенергетика» вносить до 30% викидів парникових газів.
З врахуванням обсягу атомної генерації, великої гідрогенерації та електроенергії, виробленої на сонячних, вітрових електростанціях, в Україні частка низьковуглецевої електроенергетики складає 61 % вже сьогодні. такий результат був би не можливий без вітчизняної атомної енергетики, яка виробила за підсумками 2016 року 52,4 %.
Якщо розглянути результати діяльності НАЕК «Енергоатом» за 4 місяців 2017 року, то частка атомної електроенергії склала 57%, а в структурі енергоринку – 58,6%. За цей період велика гідроенергетика також показала прекрасний результат – 7,7%. Тобто, за 4 місяці 2017 року ці дві низьковуглецеві генерації виробили близько 65% електроенергії у державі.
Потенціал для збільшення цієї частки, зокрема, за рахунок збільшення встановлених потужностей вітро- та сонячних електростанцій, у тому числі з врахуванням таких генерацій в приватних домогосподарствах.
Для України вкрай актуальною є розробка та імплементація стратегії низьковуглецевого розвитку (СНВР), яка має стати основою для вирішення усього комплексу сучасних економічних, енергетичних, екологічних (кліматичних) та технологічних проблем країни і визначити шляхи для переходу на якісно новий рівень розвитку національної економіки, адекватний вимогам ХХІ століття.
Стратегія низьковуглецевого розвитку має виконувати роль рамки для більш деталізованих секторальних стратегій та планів дій на коротко- та середньострокову перспективи. Це стосується також Енергетичної стратегії України до 2035 року, в якій має бути визначена провідна роль ядерної енергетики у досягненні цілей Паризької Угоди.