Минулий рік закінчився кількома дуже важливими подіями, які вплинуть на майбутнє ядерної енергетики. Пропозиція Європейської Комісії щодо Європейського зеленого курсу підтримує принцип, згідно з яким країни-члени ЄС можуть вільно вибирати власний  енергетичний мікс. І у своїй резолюції, напередодні конференції COP25 у Мадриді, Європейський парламент визнав роль ядерної енергії у боротьбі зі зміною клімату.

Крім того, в офіційному меморандумі за результатами грудневого саміту Європейської Ради (EUCO) щодо зміни клімату, ядерна енергетика згадується як інструмент досягнення кліматичної нейтральності. Більше того, нещодавно узгоджена система класифікації стійких видів економічної діяльності, відома як таксономія, не виключає використання ядерної енергії. Тенденція до включення ядерної енергетики в майбутні енергетичні варіанти також спостерігалася наприкінці минулого року, коли кілька держав-членів ЄС, включаючи Чехію, Угорщину та Польщу, чітко дали зрозуміти, що для виконання цілей декарбонізації до 2050 року їм слід дозволити інвестувати в ядерну енергетику.

На рівні ЄС є сигнали, що ядерну енергію не можна порівнювати з іншими низьковуглецевими джерелами енергії. Обговорюючи майбутній енергетичний мікс блоку, керівники ЄС, як правило, зосереджуються лише на відновлюваних джерелах та енергоефективності. Тож питання на найближчі 12 місяців полягає в тому, як останні позитивні сигнали будуть втілені у конкретне законодавство ЄС та наскільки ті, хто приймає рішення в ЄС, визнають ядерну енергію як таку, що приносить  вигоду системі. Якщо Європейський Союз серйозно ставиться до боротьби зі змінами клімату, то особи, що приймають рішення в ЄС, повинні терміново діяти та використовувати всі найкращі низьковуглецеві інструменти, включаючи ядерну енергію. Тільки поєднавши відновлювані джерела енергії та атомну енергію, ми можемо виконати свої зобов'язання.

Європейський зелений курс підтримує принцип надання країнам-членам ЄС свободи вибору власного енергетичного міксу, включаючи атомну енергію. Foratom підтримує цей підхід і вітає більш амбіційні намагання Європейської Комісії стосовно скорочення викидів СО2 та водночас гарантуючи, кожному громадянину ЄС те, що він не буде залишений без уваги під час переходу, впродовж якого держави-члени будуть обирати власні методи декарбонізації. Очікувати  від них зменшення викидів парникових газів, водночас перешкоджаючи їм інвестувати в конкретні низьковуглецеві технології, такі як ядерна, було б контрпродуктивним.

Нас турбує той факт, що Європейська Комісія вирішила виключити ядерну енергетику - як нове будівництво, так і виведення з експлуатації - доступу до Фонду справедливого переходу, який є одним з трьох основних джерел фінансування механізму справедливого переходу - ключового інструменту ЄК для забезпечення держав-членів цільовою фінансовою підтримкою для переходу на низьковуглецеву енергію. Ми шкодуємо, що комісія не включила атомну енергію до фонду. Нам важко бачити виправдання цього рішення, оскільки ЄС повинен зосередитись на допомозі людям у вуглецевоємних  регіонах перейти до  низьковуглецевої промисловості.

Важливо підкреслити, що ядерна енергія не була виключена з усього механізму справедливого переходу. Наприклад, оновлена політика Європейського інвестиційного банку щодо позик, яка буде одним із джерел фінансування справедливого переходу, залишає ядерну енергію у переліку потенційних проектів, які можуть отримати фінансування.

Пропозиції, представлені Європейською Комісією, тепер пройдуть законодавчу процедуру, а це означає, що вони можуть змінитися. Нещодавно Європейська Комісія розпочала публічну консультацію, присвячену Фонду справедливого переходу. Foratom, як голос європейської атомної галузі, вживати заходів, щоб показати, що атомна енергетика повинна бути включена до фонду.

Ми хочемо, щоб комісія застосувала нейтральний підхід до технологій, який базується на фактах, при оцінці енергетичної  технології, використовуючи цей принцип. Оцінка "не нанести значної шкоди" - яка дозволить прийняти рішення про те, чи є ядерна або будь-яка інша технологія придатною для стійкого фінансування чи ні, - повинна проводитися експертами, які мають глибокі знання про життєвий цикл ядерної енергії. Foratom впевнений, що такий ретельний та обґрунтований підхід, який оцінить вибрані джерела енергії з використанням таких критеріїв, як викиди СО2, обсяг та відстеження відходів, споживання сировини та землекористування, призведе до визнання атомної енергії стійким джерелом енергії, яка суттєво сприяє пом'якшенню наслідків зміни клімату. Одні й т ж  самі критерії повинні застосовуватися однаково до всіх технологій виробництва енергії.

Ядерна промисловість усвідомлює виклики, з якими вона стикається. Серед них - уникнення подальших затримок з плануванням будівництва та збільшення витрат. На жаль, такі проблеми у великих будівельних проектах, в ядерній або будь-якій іншій галузі є відносно поширеними і завжди важкими для прогнозування. Тим не менш, ми віримо, що уроки, отримані на будівельних майданчиках, дозволять краще планувати в майбутньому приймаючи  до уваги особливості різних проектів у різних країнах.

Відсутність нових інвестицій в ядерну енергетику та її сучасне сприйняття  в ЄС безумовно впливають на волю молодих людей до ядерної кар'єри. Для нас це значний виклик, оскільки атомна промисловість потребує нового покоління працівників. Спеціалісти, які брали участь у будівництві атомних електростанцій першого покоління, наприклад, у Франції у 1980-х роках, збираються виходити на пенсію, і нам знадобляться нові працівники, які їх замінять.

Європейська атомна промисловість вже вживає деякі заходи для вирішення цієї проблеми. Одним із прикладів є проект ENEN +, який фінансується за допомогою програми "Горизонт 2020". Метою цього проекту є залучення більшої кількості молодих людей до кар'єри в ядерному секторі. На жаль, потрібно зробити більше, і не лише з точки зору залучення людей до атомної промисловості, а й з питань науки, техніки, техніки та математики загалом. Ми сподіваємось, що ЄС також докладе певних зусиль і буде тісно співпрацювати з галуззю для забезпечення переходу між поколіннями та передачі компетенцій, а також допоможе робочій силі адаптуватися до нових технологій.

Ядерна промисловість буде прагнути довести, що ми здатні в це вписатися, демонструючи, що ми можемо запропонувати, і доводячи, що атомна промисловість здатна відігравати свою роль у розвитку європейської економіки. Європейська атомна промисловість має що запропонувати. Збереження робочих місць та зростання є одними з пріоритетів Європи, і для цього їй потрібно буде зберегти потужну промислову базу зі значною цінністю, що базується на ЄС. Посилення глобалізації означає, що промисловість Європи стикається з сильною конкуренцією з боку інших частин світу, що частково зумовлено вищими енергетичними витратами.

Для нас було б достатньо просто щоб Комісія вважала нас  частиною низьковуглецевих джерел енергії у своїй стратегії та подальших політичних пропозиціях. Потрібно абсолютно уникати нашого виключення з цих подій, як це було у випадку з Фондом справедливого переходу. Існуюча версія промислової стратегії ЄС говорить, що Європі потрібна доступна енергія з низьким рівнем вуглецю для своєї промисловості та для підтримання конкурентоспроможності. Це те, що ми очікуємо, ми хочемо  щоб ядерна енергетика була частиною цієї пропозиції. Ми не просимо ніякого спеціального режиму, а навпаки, рівних умов для всіх низьковуглецевих джерел.

Що ще може зробити ядерна промисловість для покращення своїх можливостей та розвитку проектів? 

У 2019 році у своєму спільному маніфесті керівники атомної галузі зазначили те, що потрібно зробити для досягнення декарбонізованої Європи до 2050 року, одночасно підтримуючи зростання та робочі місця. Промисловість повинна забезпечити необхідний обсяг ядерних потужностей вчасно та за конкурентною вартістю. Для цього галузь тісно співпрацює з ланцюгом поставок, щоб максимізувати вигоди від тиражування нових будівельних проектів.

У маніфесті галузь наголосила на важливості інвестування та підтримання людського капіталу. Існує потреба тісно співпрацювати з національними та місцевими органами влади та іншими зацікавленими сторонами, щоб зробити галузь привабливішою для молоді та забезпечити її висококваліфікованою робочою силою. Нам потрібно уникати будь-якого потенційного розриву робочої сили.

У контексті майбутньої європейської промислової стратегії ядерна енергія здатна забезпечувати стабільну низьковуглецеву електроенергію - порівняно з відновлюваними джерелами - за доступною вартістю.

Крім того, багато галузей енергоємні, і їм доведеться знайти рішення, які допоможуть їм декарбонізувати свої виробничі процеси. В іншому випадку Європа ризикує втратити свої галузі через так звані "викиди вуглецю". Ядерна енергетика відіграє певну роль у підтримці цих галузей та допомозі їм залишатися в Європі.

Ми повністю підтримуємо оптимізацію ланцюжка поставок. Вже у цьому році, але трохи пізніше,  Робоча група з оптимізації ланцюжків поставок Foratom опублікує звіт, який включатиме рекомендації щодо того, що слід робити, щоб забезпечити постійний розвиток безпеки та надійності ядерного парку ЄС. Ми хочемо тісніше співпрацювати з регуляторами, з тим щоб сприяти кращому узгодженню процесів ліцензування та регулювання та сприяти більшій гармонізації в європейському ядерному секторі.

Багато наших організацій-членів приймають участь у  європейському  ланцюжку поставок як на місцевому, так і на міжнародному рівні. Усі вони усвідомлюють виклики та хочуть працювати над підвищенням ефективності сектору. Наприклад, деякі з наших північних країн-членів наполягають на розробці стандартних правил, що дозволяють "закуповувати комплектуючі, що надходять з інших галузей промисловості, але також із застосуванням у ядерному секторі. Тут тісна координація та відкрита дискусія з національними регулятори та промислові органи влади дуже важливі. Це складне і дуже технічне питання, яке вимагає пильної уваги і, значною мірою, залежить від конкретного типу обладнання чи компонентів, про які йдеться.

Наш звіт про ланцюжок поставок стане кроком у правильному напрямку. Ми запропонуємо кілька рекомендацій високого рівня та передамо їх Європейській Комісії та всім зацікавленим сторонам. Швидких  результатів, за одну ніч,  не буде. Гармонізація стандартів у галузі буде тривалим, але безцінним процесом.

Звичайно, щоб переконатися, що наші можливості відповідають цілям ЄС, ми не повинні забувати про підтримку інновацій, досліджень та розробок. У цьому відношенні керівництво Європи має забезпечити більше фінансування досліджень як сучасних, так і майбутніх ядерних технологій, таких як SMR, та використання ядерної енергії для виробництва тепла та водню.

Сприйняття ядерної енергетики в Європі різне у різних державах-членах. На рівні ЄС ми спостерігаємо неміцний баланс сил між країнами, які підтримують атомну енергетику, та тими, хто її не підтримує. Країни, включаючи Болгарію, Чехію, Фінляндію, Францію, Румунію та Швецію, розглядають ядерну енергію як важливу для їх енергетичного комплексу. Інші країни прийняли рішення не виробляти більше ядерне обладнання або припиняти його використання. У більш екстремальних випадках, деякі країни, зокрема Австрія, борються проти використання ядерної енергії в інших державах-членах, крім їх власних, використовуючи всі можливі правові та політичні засоби.

Великобританія є проядерною країною, і її відсутність в ЄС, безумовно, вплине на сприйняття ядерної енергетики в ЄС. Тим не менш, у багатьох країнах хвиля розвитку ядерної енергії може змінюватися. У нас є країни - поки що ядерної енергетики - які серйозно розглядають можливість інвестування в нове будівництво, такі як Польща та Естонія. Нещодавно кілька держав-членів взяли на себе зобов'язання щодо більш амбіційних цілей щодо скорочення викидів СО2 залежно від їх можливостей  інвестування в нові ядерні потужності. Крім того, меморандум Європейської ради після останнього EUCO включає ядерну енергію як інструмент, який використовується деякими державами-членами для досягнення кліматичної нейтральності. Ця тенденція показує, що все більше і більше держав-членів ЄС вважають атомну енергетику важливим інструментом протидії змінам клімату і бачать для неї світле майбутнє в Європі.

Рішення уряду Німеччини про поступове припинення використання атомної енергетики можуть сприйматися іншими країнами-членами ЄС певним чином як "засвоєний урок". Німеччина є однією з найбільш антиядерних країн ЄС, і її рішення дочасно припинити свій ядерний парк означає, що вона з великим відривом не досягне цілей, запланованих на 2020 рік. Якби Німеччина у 2011 році вирішила поступово відмовитись від 20 ГВт вугільних потужностей замість ядерних, вона досягла б своїх цілей з викидів і тепер була б справедливо визнана європейським чемпіоном з питань клімату.