Сьогодні Європейський Союз і весь світ зіткнулись з безпрецедентною кризою в сфері охорони здоров’я і в економіці, а реагування на пандемію COVID-19 обгрунтовано є найбільшим пріоритетом для всіх. Енергетичний сектор країн ЄС, основою якого є атомна енергетика, продовжує відігравати важливу роль в цьому напрямку: ми продовжуємо забезпечувати надійне постачання життєвонеобхідної електроенергії і при цьому дбаємо про безпеку наших співробітників, клієнтів, населення і довкілля.

26% електроенергії Європейського Союзу виробляється низьковуглецевою атомною генерацією, яка на сьогодні є  джерелом найчистішої електроенергії в ЄС в контексті викидів вуглецю. Однак близько 50% генерацій в загальному енергетичному балансі ЄС все ще використовують застарілі технології на викопних видах палива, робота яких супроводжується викидами CO2. Вони мають бути заміщені низьковуглецевими джерелами енергії, оскільки до 2050 року ЄС має перейти до вуглецево-нейтральної економіки. В той же час нам знадобляться додаткові генеруючі потужності, аби задовільнити зростаючий попит на електроенергію.

Інвестиційні виклики величезні, і в своєму стратегічному документі («Чиста планета для всіх») Європейська Комісія чітко визнає, що атомна енергетика разом з відновлювальними джерелами енергії стане основою безвуглецевої енергетики у 2050 році. Існуючі на сьогодні ядерні технології разом с подальшими інноваціями і науково-дослідницькими ініціативами (наприклад, в проектах удосконалених і малих модульних реакторів), є досконалим доповненням до ВДЕ на шляху забезпечення доступу до низьковуглецевої електроенергії у будь-який час: 24 години на добу, 365 днів на рік. Атомна енергія також може стати значним вкладником в теплофікацію регіонів та низьковуглецеве виробництво водню. До того ж вона відіграє незамінну роль в медичній сфері. Завдяки застосуванню в діагностиці та в терапевтичних цілях, у виявленні та лікуванні раку ядерні технології можуть підтримати реалізацію Європейського плану боротьби з раком.

Кілька країн-членів ЄС чітко висловили свою позицію, що якщо вони прагнуть досягти своїх кліматичних цілей, їм необхідно йти шляхом нейтральних технологій. Для деяких з них будь-яке рішення, яке виключає атомну генерацію, буде більш дорогим, менш ефективним з точку зору зниження викидів вуглецю і супроводжуватиметься більшими ризиками в контексті надійності поставок і забезпечення стійкості енергосистеми. Енергомісткі галузі промисловості країн ЄС в своїй роботі покладаються на стабільні, надійні і доступні джерела електроенергії, аби залишатись конкурентоспроможними на світових ринках, і в цьому атомна енергетика є основною рушійною силою. 

Поки по всьому ЄС говорять про економічну реабілітацію і необхідність перебудови економік після коронавірусу, зобов’язання запобігання кліматичним змінам залишаються в силі: вони спрямують і окреслять зусилля з реабілітації. А атомна галузь, таким чином, продовжуватиме відігравати ключову роль.

Європейська атомна промисловість готова і може відіграти свою роль і підтримати чисте, зелене економічне відродження країн ЄС на національному рівні,  так і ЄС в цілому, забезпечуючи наступне: 

Атомний сектор вже зараз є важливим сектором промисловості ЄС, який представлено потужними компаніями на всіх етапах ядерного життєвого циклу. Зараз країни ЄС все більше усвідомлюють важливість зберігання і зміцнення промислово значущих ланок (виробництва) і зменшення своєї надмірної залежності від країн, що розвиваються. Таким чином, ядерний енергетичний сектор має стати частиною нової цілісної промислової стратегії ЄС.

Чого ж атомний сектор просить, аби бути спроможними зробити свій внесок? 

Підбиваючи підсумки, зазначимо, що енергетичний сектор з ядерною енергетикою в своїй основі продовжує відігравати критичну роль в енергозабезпеченні ЄС, надавати життєво необхідну низьковуглецеву продукцію домогосподарствам і підприємствам у спосіб, що є безпечним, конкурентним і надійним, і допомагає в подальшому просуванні економіки. Ми готові відіграти ключову роль в процесі економічної реабілітації, сприяючи створенню більш чистої і сталої економіки майбутнього, якої ми всі так прагнемо.

Ознайомитись з відкритим листом мовою оригіналу можна за ПОСИЛАННЯМ