Ядерно-енергетична галузь – гарант сталого розвитку економіки та суспільства (ЧАСТИНА 3)

... Продовження репортажу

В Києві 3 та 4 липня 2019 року відбулася Міжнародна конференція «Український Ядерний Форум-2019: Ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку» з нагоди 10-річчя створення Асоціації «Український ядерний форум» . Організаторами заходу виступили Асоціація «Український Ядерний Форум» та громадська організація «Українське ядерне товариство». Участь у конференції взяли близько 170 осіб, зокрема, керівники підприємств ядерно-енергетичної галузі України, представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства екології та природних ресурсів України, МАГАТЕ, Форатома (FORATOM), ВАО АЕС (WANO), Всесвітньої ядерної асоціації (WNA), закордонних компаній – партнерів Енергоатома, серед яких Westinghouse Electric,  Holtec International, UJV Rez a.s., Urenco, Fortum, представники іноземних посольств в Україні, експрети галузі, науковці, представники ЗМІ. 
Відкриваючи сесію 5 присвячену питанням ядерного паливного циклу, виконавчий директор з ядерної та радіаційної безпеки НАЕК «Енергоатом» Наталія Шумкова зазначила, що завдання зі збереження елементів ядерного паливного циклу та його подальшого розвитку завжди стояло перед атомно-промисловим комплексом України.
«Вони містились в усіх програмних документах, починаючи з Програми розвитку атомно-промислового комплексу до 2010 року і закінчуючи Енергетичною стратегією України на період до 2035 року. В першу чергу мова йде про розвиток уранодобувної промисловості України. Наступне завдання, яке ставилось, але нажаль так і не було виконане, це збереження в Україні цирконієвого виробництва. Ще одне завдання – виробництво в Україні окремих комплектуючих для паливних збірок, а у перспективі й створення в нашій країні власного заводу з виробництва паливних збірок. Останні два завдання були виконані частково – відокремлений підрозділ НАЕК «Енергоатом» - «Атоменергомаш» опанував виробництво з неіржавіючої сталі кінцевих деталей для паливних збірок російської компанії «ТВЕЛ», наразі триває налагодження виробництва комплектуючих для паливних збірок Westinghouse. Водночас, створення власного заводу з виробництва паливних збірок залишається у проектній стадії. Що стосується питання поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП), то, ще з початку 2000-х років на запорізькій АЕС експлуатується власне сховище ВЯП. Але паливо з трьох інших українських АЕС – Рівненської, Южно-Української та Хмельницької відправлялось на переробку і тимчасове зберігання в РФ. Вже у наступному році ми очікуємо введення в експлуатацію Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива з трьох  українських АЕС, будівництво сховища ведеться у зоні відчуження ЧАЕС», - зазначила Наталія Шумкова.
Вона наголосила, що важливість питань розвитку вітчизняного ядерного паливного циклу обумовлено значенням атомної генерації для української економіки. «Україна входить до десятки світових лідерів за обсягом встановлених потужностей АЕС, та у п’ятірку лідерів за часткою атомної енергетики в загальному енергобалансі країни. Навряд чи в Україні є ще хоч одна галузь, за показниками якої наша країна належить до десятки світових лідерів. В нашій економіці наразі вистачає проблем, але в України є атомна енергетика, яка може стати плацдармом для економічного розвитку», - зазначила Наталія Шумкова.
Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Віталій Петрук представив доповідь на тему «Формування організаційно-правових засад та створення інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами в Україні».
Він нагадав, що ДАЗВ є відповідальним за створення цілісної системи поводження з радіоактивними відходами (РАВ) усіх типів та категорій.  «Законодавче поле, яке регламентує поводження з РАВ є цілком врегульованим, існують усі необхідні нормативні документи, проте, існують проблеми з фінансуванням заходів, передбачених нормативною базою. І це при тому, що НАЕК «Енергоатом», як це і передбачено законодавством, починаючи з 2009 року перераховував кошти для створення інфраструктури поводження з РАВ. Відтак ДАЗВ сконцентрувався на тому, щоб удосконалити механізм фінансування поводження з радіоактивними відходами та забезпечити цільове використання відповідних коштів. Результатом стало відновлення належного формування та функціонування Державного фонду поводження з радіоактивними відходами», - зазначив Віталій Петрук. 
Старший радник Всесвітньої ядерної асоціації (WNA) Філіп Косте ознайомив учасників Конференції з аналітичними звітами та доробками WNA щодо ядерного паливного циклу. Зокрема він наголосив, що світова атомна генерація є невід’ємною складовою низьковуглецевої енергетики, і без збереження атомних потужностей досягти успішної декарбонізації світової енергетики до 2050 року видається неможливим. 
Відтак, на думку, Філіпа Косте, уранодобувна галузь та потужності з фабрикації ядерного палива мають передумови для розвитку і вдосконалення технологій. «Наразі у світі потужності зі збагачення урану є більш ніж достатніми у середньостроковій перспективі. За необхідності можна легко додати потужності зі збагачення урану. Глобальні виробничі потужності ядерного палива також є достатніми для задоволення попиту, але ринок свіжого ядерного палива є сильно сегментованим і можуть виникнути вузькі місця для конкретних конструкцій палива». – прогнозує представник Всесвітньої ядерної асоціації.
Про проблеми розвитку уранової промисловості України розповів генеральний директор Східного гірничо-збагачувального комбінату Олександр Сорокін.
Говорячи про загальносвітові тенденції, Олександр Сорокін підкреслив, що в останні роки через дуже низькі уранові ціни на ринку спостерігається суттєве скорочення виробництва та відсутність розробки нових уранових родовищ. «В результаті на урановому ринку виник значний відкладений дефіцит пропозиції урану. Наразі дефіцит між видобутком і попитом покривається за рахунок урану з вторинних джерел. Проте, ці джерела поступово зменшуються, а реакторні потреби, навпаки, збільшуються», - зауважив керівник СхідГЗК.
Спираючись на прогнози МАГАТЕ, Олександр Сорокін зауважив, що за сучасних цін на уран родовища з низькою собівартістю швидко вичерпаються, що змінить структуру світових запасів урану. «За даними «Червоної книги» МАГАТЕ/АЯЕ за 2016 та 2018 роки, за два роки відбувся приріст за всіма вартісними категоріями підтверджених світових запасів урану. Основне зростання запасів спостерігається у вартісній категорії до 260 USD/кг, що призвело до збільшення середньої ціни запасів урану з близько 102 USD/кг до 107 USD/кг. Україна займає 10 місце у світі за розвіданими покладами урану: у вартісній категорії до 260 USD/кг наша країна забезпечена на 90 років, у категорії менше 130 USD/кг на 47 років, і ураном вартістю до 80 USD/кг Україна забезпечена на 24 роки» - уточнив Олександр Суботін. Очільник СхідГЗК висловив переконання, що наявність в Україні власної сировинної бази та її промислове освоєння є надійним підґрунтям для розвитку ядерної енергетики України із гарантованим забезпеченням як поточних, так і перспективних потреб.
З поточним станом та довгостроковою стратегією поводження з відпрацьованим ядерним паливом АЕС України учасників Конференції ознайомив керівник служби проектної безпеки та паливовикористання ВП «Науково технічний центр» (НТЦ) Олег Годун. Зокрема він наголосив, що поводження з ВЯП є одним з наріжних каменів розвитку атомної генерації, не лише в Україні, а й у світі в цілому. «У 2000 році МАГАТЕ ініційовано проект INPRO (International Project on Innovative Nuclear Reactors and Fuel Cycles). Ціль даного проекту створити підґрунтя та механізм аналізу для дослідження можливості ядерної енергетики забезпечити світові та національні потреби у безпечній та економічній енергії у 21 столітті з урахуванням досліджень розвитку інноваційних ядерно-енергетичних систем та ролі технічних та інституційних інновацій у забезпеченні стійкого розвитку», - нагадав Олег Годун.
Він підкреслив, що Україна безумовно дотримується стратегії безпечного, екологічно толерантного та економічно оптимального напрямку поводження з ВЯП АЕС та передбачає виконувати свої зобов’язання у подальшому. Олег Годун також нагадав, що однією з найважливіших складових такої стратегії є створення Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива з АЕС України, будівництво якого в зоні відчуження ЧАЕС вийшло на завершальну стадію. «Реалізація проектів під егідою МАГАТЕ дозволяє використовувати сучасні підходи та світовий досвід в напрямку досліджень із забезпечення сталого розвитку ядерної генерації та поводження з ВЯП. 5 червня поточного року Кабінетом міністрів України затверджено Концепцію Державної економічної програми поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних атомних електростанцій на період до 2024 року», - наголосив Олег Годун.
Представник НТЦ зазначив, що найбільш оптимальним для України варіантом поводження з відпрацьованим ядерним паливом є накопичення та довготривале зберігання ВЯП АЕС України з підтвердженою можливістю геологічного захоронення відпрацьованого палива у кінцевій фазі ядерного паливного циклу. «НАЕК «Енергоатом» буде й у подальшому дотримуватись концепції довготривалого безпечного зберігання ВЯП з українських АЕС», - підсумував Олег Годун.
Петро Черних, Ольга Кошарна
З усіма презентаціями можна ознайомитись за посиланням: 
Більше фото з конференції:

Читай також

Архів

Дійсні члени асоціації

Міжнародні організації

Підписатись

Підписка на новини

2008 - 2021 © Асоціація «Український ядерний форум»
Використання та передрук матеріалів допускается тільки за наявності гіперпосилання на джерело.