Ядерно-енергетична галузь – гарант сталого розвитку економіки та суспільства (ЧАСТИНА 1)

В Києві 3 та 4 липня 2019 року відбулася Міжнародна конференція «Український Ядерний Форум-2019: Ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку» з нагоди 10-річчя створення Асоціації «Український ядерний форум» . Організаторами заходу виступили Асоціація «Український Ядерний Форум» та громадська організація «Українське ядерне товариство». Участь у конференції взяли близько 170 осіб, зокрема, керівники підприємств ядерно-енергетичної галузі України, представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства екології та природних ресурсів України, МАГАТЕ, Форатома (FORATOM), ВАО АЕС (WANO), Всесвітньої ядерної асоціації (WNA), закордонних компаній – партнерів Енергоатома, серед яких Westinghouse Electric,  Holtec International, UJV Rez a.s., Urenco, Fortum, представники іноземних посольств в Україні, експрети галузі, науковці, представники ЗМІ.
Відкриваючи конференцію, Президент Асоціації «Український ядерний форум», президент ДП «НАЕК «Енергоатом» - Юрій Недашковський наголосив, що за цей період Асоціація «УЯФ» стала вагомим інструментом комунікацій з державними структурами, відповідальними за прийняття рішень в енергетичній сфері, з метою донесення позицій та інтересів підприємств-учасників; стала помітною в інформаційному просторі та користується авторитетом серед експертів у галузі енергетики та профільних журналістів. Сьогодні перед ядерно-енергетичною галуззю повстали нові серйозні виклики, попереду багато роботи для реалізації Енергетичної стратегії України-2035, тому актуальна консолідація зусиль підприємств-учасників на майданчику Асоціації УЯФ. «Завдання нашої галузі – стабільно забезпечувати потреби вітчизняної економіки електроенергією, що виробляється безпечно, розвивати та зміцнювати існуючу інфраструктуру, яка б сприяла будівництву нових сучасних АЕС та інших об’єктів ядерної енергетики, реалізації масштабних проектів з  локалізації виробництва обладнання, створення нових високооплачуваних робочих місць, передачі технологій і знань, та багато іншого. Всі ці питання ми будемо обговорювати в рамках Конференції» - зазначив президент Асоціації «УЯФ», президент ДП «НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський.
Юрій Недашковський зазначив, що сьогодні світова атомна енергетика переживає новий етап свого розвитку, з притаманними подібним періодам новими, надзвичайно серйозними викликами. «Україна не стоїть осторонь від загальносвітових процесів – в рамках Генеральної асамблеї та щорічної конференції FORATOM «Ядерна Європа 2019», які проходили 25-26 червня 2019 року у Бухаресті, Енергоатом спільно з лідерами ядерної галузі ЄС підписав Маніфест про економічну ефективність енергетики та запобігання змінам клімату. Документом передбачено об’єднання зусиль атомників європейських країн для забезпечення ефективної частки ядерної енергії в майбутньому низьковуглецевому енергетичному комплексі», - нагадав президент ДП «НАЕК «Енергоатом», Президент Асоціації «УЯФ».
Вітаючи учасників Конференції, заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Юлія Підкоморна наголосила, що Міністерство енергетики завжди надавало та надаватиме всебічну підтримку проектам, які відповідають стратегічним цілям України в галузі енергетики та, зокрема, розвиткові вітчизняної ядерної енергетики та ядерно-промислового комплексу. Серед таких проектів Юлія Підкоморна назвала будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива АЕС України, диверсифікацію джерел постачання свіжого ядерного палива та реалізацію проекту «Енергетичний міст «Україна-ЄС», який передбачає експорт електричної енергії з Хмельницької АЕС до країн Європейського Союзу. «Сподіваюсь, що найближчим часом Уряд розгляне законопроект про здійснення будівництва третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС і ми направимо його до Верховної Ради України. Окремо хочу відзначити проект Енергоатома із завершення будівництва Ташлицької ГАЕС, для реалізації якого розглядається можливість залучення інвестицій в обсязі 150 млн євро», - підкреслила Юлія Підкоморна.
Звертаючись до учасників Конференції, голова секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Михайло Борисюк зазначив, що атомна енергетика України сьогодні стала дійсно безпечним та надійним джерелом електроенергії. «Після Чорнобильської катастрофи довіра українського суспільства до ядерної енергетики була підірвана, але завдяки наполегливій праці, відданих своїй справі фахівців, атомна генерація пройшла шлях від мораторію на будівництво нових енергоблоків до міцної та конкурентоздатної галузі, а головне – вона сьогодні стала безпечною», – підкреслив Михайло Борисюк.
Він також наголосив, що Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи вітає підписання Маніфесту про економічну ефективність енергетики та запобігання змінам клімату. «Ядерна енергетика разом з відновлювальними джерелами електроенергії має стати основою енергетичного сектору Європи, вільного від вуглецю», - відзначив Михайло Борисюк.
«Ядерна енергетика в Україні та світі»
На початку першої сесії «Ядерна енергетика в Україні та світі» Президент Асоціації «УЯФ», Президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський окремо зазначив, що підписання Україною Паризької кліматичної угоди надало додатковий поштовх для переоцінки ролі ядерної енергетики, як низьковуглецевої технології виробництва електроенергії в національних енергоміксах, та її внеску в низьковуглецеву економіку країн.

З презентацією «Енергетика у 21 сторіччі: Перспективи розвитку атомної генерації на період до 2050 року» на Конференції виступив менеджер проектів з перспективного прогнозу розвитку атомної енергетики Департаменту атомної енергетики МАГАТЕ Андрій Грицевський. Він підкреслив, що атомна генерація, за часткою якої в загальному енергобалансі Україна посідає третє місце у світі, є надзвичайно важливою для економіки нашої країни. «Більше 50% усієї електроенергії, яка виробляється в Україні стабільно припадає на вашу атомну енергетику і це при тому що встановлена потужність українських атомних енергоблоків є відносно невеликою. Наприклад у США, де загальна потужність діючих АЕС є набагато вищою ніж в Україна, на атомну енергетику припадає лише близько 20% усієї електроенергії, яка виробляється у цій країні», - уточнив представник МАГАТЕ. Тому, на його думку, українську атомну енергетику, з точки зору її значення для економіки країни, можна назвати унікальною. 

Разом із тим, він зазначив, що в умовах скорочення будівництва нових потужностей, яке спостерігається у світовій атомній енергетиці, дуже важливо чітко наголосити на тому, що зменшення частки атомної генерації в загальносвітовому енергобалансі призведе до значного збільшення викидів парникових газів. «Ми не рекламуємо атомну енергетику – ми пропонуємо зберегти час, якого нам так не вистачає для запобігання кліматичним змінам, адже спираючись на факти, можна стверджувати, що заміщення атомних енергоблоків відновлювальними джерелами електроенергії потребуватиме значного обсягу часу та величезних інвестицій. Саме тому необхідно докласти максимальних зусиль для того, щоб домогтись сприйняття громадськістю атомної енергетики, як низьковуглецевого джерела доступної електроенергії, яка допоможе у протистоянні з кліматичними змінами», - зазначив представник МАГАТЕ.
Він також повідомив, що за прогнозом МАГАТЕ, навіть за песимістичного сценарію розвитку атомної енергетики до 2050 року у світі залишатимуться в експлуатації 356 атомних енергоблоків, загальною встановленою потужністю близько 380 ГВт. Для порівняння Андрій Грицевський навів дані МАГАТЕ, згідно з якими станом на кінець 2017 року у світі функціонувало 392 атомні енергоблоки з встановленою потужністю близько 400 ГВт. За оптимістичним прогнозом МАГАТЕ кількість атомних енергоблоків до 2050 року може сягнути 748, а їхня потужність подвоїтись у порівнянні з 2017 роком, досягнувши позначки у 800 ГВт. «Треба пам’ятати, що атомна енергетика у змозі забезпечувати не лише економічно ефективне виробництво електроенергії, але й бути джерелом тепла, використовуватись у різноманітних хімічних виробництвах», - зазначив Андрій Грицевський.
Він висловив переконання, що ядерна енергетика здатна відігравати ключову роль у світовому енергетичному міксі з низьким рівнем вуглецю. Підсумовуючи Андрій Грицевський навів  цитату з виступу генерального директора МАГАТЕ Юкіо Амано на Міжнародній конференції «Ядерна енергетика у 21 сторіччі»: «…Важко уявити, як світ відповість на виклик, який полягає у необхідності забезпечувати зростаючий попит на електроенергію та водночас пом'якшити вплив кліматичних змін, не використовуючи при цьому більше ядерної енергії».
Старший радник Всесвітньої ядерної асоціації (WNA) Філіп Косте у своїй презентації «Глобальне ядерне виробництво і програма «Гармонія», зокрема, наголосив, що переважна більшість країн, які експлуатують атомні енергоблоки, так само, як і Україна, продовжують терміни їхньої експлуатації. «Робота існуючих ядерних реакторів у понадпроектний термін є сьогодні загальносвітовою практикою. Експлуатаційна надійність, яку демонструє світова атомна енергетика, доводить правильність такого рішення» - зазначив Філіп Косте.

Водночас він констатував, що на тлі низьких показників введення нових потужностей в атомній енергетиці, кожного року зростають обсяги введення в експлуатацію нових потужностей інших видів генерацій електроенергії. «За останні 25 років 40 ГВт потужностей були додані в розвинених країнах та 62 ГВт в країнах, що розвиваються. І ця тенденція зберігатиметься – за прогнозами, в країнах, що розвиваються, попит на електроенергію подвоїться в наступні два десятиліття. Але після аварії на АЕС Фукусіма обсяги нового будівництва в атомній енергетиці значно зменшились», - повідомив Філіп Косте.
На його думку така ситуація з новим будівництвом в атомній енергетиці, жодним чином не відповідає постійно зростаючому попиту не лише на доступну електроенергію, але разом із нею і на чисте повітря. «Сьогодні один мільярд людей у всьому світі живе без електроенергії і в таких регіонах, як Африка, особливо гостро постає проблема забезпечення населення надійними та екологічно чистими джерелами електроенергії. Адже варто пам’ятати, що забруднене повітря щорічно стає причиною смерті семи мільйонів людей», - підкреслив представник WNA.
Він повідомив, що саме потреба людства в запобіганні кліматичним змінам та зростання попиту на електроенергію, підштовхнула Всесвітню ядерну асоціації до розробки програми «Гармонія». «Програма передбачає зростання частки атомної генерацій в світовому енергобалансі до 25% до 2050 року, задля забезпечення зростаючого попиту на електроенергію завдяки низьковуглецевому енергетичному міксу. Наша програма також орієнтована на розвиток інноваційних технологій, зокрема на впровадження малих модульних реакторів для виробництва електроенергії, високотемпературних газових реакторів для промисловості, розробку швидких та термоядерних реакторів для більш повного використання ядерного палива», – додав Філіп Косте.
Одним з головних завдань програми, за його словами, також є комплекс заходів, який допоможе кооперації промисловості та ключових зацікавлених сторін з метою усунути перешкод на шляху зростання атомної енергетики.
З презентацією «Прогнозна оцінка ролі АЕС України у виробництві електроенергії» на конференції виступив провідний науковий співробітник Інститута економіки та прогнозування Національної академії наук України Олександр Дячук.  Він зазначив, що згідно базового сценарію Енергетичної стратегії України до 2035 року, частка ВДЕ в структурі електрогенерації може досягнути 40% у 2035 році. «При цьому АЕС до 2035 року зберігатимуть свою домінуючу роль. Однак, при відсутності екстраполяції цілей Енергостратегії на подальший період - до 2050 року, не запровадженні дієвої низьковуглецевої політики, та за умов необхідності планового виведення з експлуатації діючих атомних енергоблоків – вугільна генерація після 2035 року може перевищити долю АЕС в енергобалансі України», - прогнозує Олександр Дячук. 

Відтак, за його даними, після 2035 року можливе зростання частки теплової генерації призведе до збільшення викидів СО2 та подорожчання електроенергії.
«Для досягнення низьковуглецевого суспільства необхідно дотримуватись існуючих цілей енергетичної політики і у період після 2035 року, лише таким чином можна забезпечити стабільне прогнозоване скорочення викидів парникових газів і закріпити поточну політику декарбонізації та екологізації енергетики. Результати нашого моделювання свідчать, що атомна енергетика може зберегти вагоме місце в енергобалансі країни (АЕС+ВДЕ=90% електрогенерації) при побудові низьковуглецевого суспільства до якого прагнуть країни в боротьбі зі зміною клімату», - підсумував Олександр Дячук.
Начальник Відділу моніторингу світових напрямів функціонування та розвитку ядерно-енергетичного комплексу НАЕК «Енергоатом» Максим Нежура ознайомив учасників Конференції з дослідженням Агентства з ядерної енергетики Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD/NEA) - «Ціна декарбонізації: Вартість систем з високою часткою атомної та відновлювальної генерацій». «У висновках, до яких прийшли автори дослідження, відзначається, що зростання частки відновлювальних джерел електроенергії в енергосистемі веде до зростання системних втрат та підвищення нормованої вартості електроенергії (LCOE). Нестабільний характер виробництва електроенергії на вітрових і сонячних електростанціях призводить до суттєвих змін в структурі інших енергогенеруючих технологій. Впровадження ВДЕ автоматично не веде до зниження викидів CO2. І нарешті, чим більше вітрових і сонячних електростанцій з низькими виробничими витратами, тим більш невизначеними стають ціни на електроенергію», - наголосив Максим Нежура.В якості прикладу він навів Німеччину, де з 1990 року загальні встановлені потужності в електроенергетиці збільшились більш ніж у двічі, тоді як обсяги виробництва електроенергії зросли лише на 19%. «При цьому частка вітрових і сонячних електростанцій, які займають 50% усіх генеруючих потужностей Німеччини у загальному виробництві електроенергії складає лише 24,6%, а ціна електроенергії збільшилась на 50%», - зазначив представник Енергоатома.

Максим Нежура повідомив, що найбільш ефективною моделлю енергосистеми, запропонованою авторами дослідження, стала енергосистема, в який у рівних долях будуть представлені атомна, відновлювальна та теплова або гідроенергетика. «Можливість диспетчерського керування атомними електростанціями – є основною економічною перевагою АЕС перед вітровими та сонячними електростанціями. Автори дослідження наголошують, що атомні електростанції спроможні забезпечити надійне та прогнозоване виробництво великої кількості безвуглецевої електроенергії у базовому режимі», - підкреслив доповідач.

Підбиваючи підсумки першої сесії Конференції, її модератор – президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський зазначив, що весь світ стоїть сьогодні на роздоріжжі, обираючи оптимальну модель розвитку енергетики. «Першочергова увага сьогодні приділяється тим енергоресурсам, які забезпечують нульові викиди вуглекислого газу. І ми бачимо, що атомна енергетика може відіграти у цьому процесі дуже вагому роль. Не залежно від песимістичного, чи оптимістичного сценарію розвитку ядерної галузі, вона збережеться в майбутньому. Але в нас є достатньо оптимізму, для того щоб вірити, що з часом атомна енергетика займе достойне місце у світовій енергетиці, зокрема це можливо за умови впровадження нових технологій, які забезпечуватимуть не лише безпеку експлуатації, але й зменшення витрат на будівництво нових потужностей», - наголосив Юрій Недашковський.
«Ядерна енергетика – шлях до низьковуглецевого майбутнього»
Відкриваючи сесію, виконавчий секретар Українського ядерного товариства Данило Лавренов нагадав, що 2016 року Україна приєдналась до Паризької кліматичної угоди, головною метою якої є обмеження зростання середньої світової температури до +1,5 °C від доіндустріальних рівнів, оскільки це значно зменшить ризики зміни клімату. «Інструментами досягнення цілей Паризької угоди прийнято вважати підвищення енергоефективності, впровадження заходів з енергозбереження, розширення використання відновлювальних джерел енергії, запровадження сучасних методів енергоменеджменту, енергоаудиту тощо. Це, безумовно, правильно, однак, не слід забувати про роль ядерної енергетики  в цьому процесі, адже, як влучно відзначив у ході попередньої сесії представник МАГАТЕ Андрій Грицевський, значення атомної генерації для економіки України є унікальним. Забезпечуючи виробництво більше 50% електроенергії в країні, українські АЕС за весь час експлуатації запобігли викидам 2,7 млрд тон СО2, а щорічно – 117 млн. тон СО2, тобто, якщо б не українські АЕС, то викидів парникових газів в Україні було б на 30% більше. Саме тому друга сесія нашої Конференції отримала назву «Ядерна енергетика – шлях до низьковуглецевого майбутнього», - зазначив виконавчий секретар УкрЯТ.
Директор Департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства екології та природних ресурсів України Світлана Гринчук виступила з доповіддю на тему «Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року та місце ядерної енергетики в ній». Вона висловила задоволення високим рівнем уваги, яку представники атомної галузі приділяють питанням запобігання кліматичним змінам. Представник Мінпририроди зазначила, що у доповіді Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) ООН, опублікованій 2018 року, ядерна енергетика віднесена до джерел енергії з низьким рівнем викидів вуглецю (low-carbon-emitting sources), подальший розвиток яких допоможе людству запобігти кліматичним змінам. 
Світлана Гринчук нагадала, що Паризька кліматична угода вимагає від країн-підписантів сформулювати та повідомити довгострокові стратегії низьковуглецевого розвитку. Вона повідомила, що на виконання цієї вимоги Мінприроди за технічної підтримки проекту USAID розробило Стратегію низьковуглецевого розвитку України (СНВР), серед заходів якої є й впровадження інноваційних технологій ядерної енергетики.
Говорячи про роль атомної енергетики в контексті низьковуглецевого розвитку України, представник Мінприроди навела дані за обсягами викидів СО2 при виробництві електроенергії в Україні. «Викиди парникових газів при виробництві у 2015 році 157,2 млрд кВт-год електроенергії склали близько 58,5 млн. тон СО2 еквіваленту або 372 кг СО2 еквіваленту на МВт-год, що на чверть менше за середньосвітовий показник. Цей факт пояснюється значною роллю ядерної енергетики в Україні, частка якої в загальному обсязі виробництва електроенергії протягом 2012-2017 років зросла з 45% до 55%», - відзначила Світлана Гринчук.
Вона висловила впевненість у тому, що важлива роль ядерної енергетики у декарбонізації енергетичного сектору України збережеться і в середньостроковій перспективі. За її словами, наразі в Україні розпочався процес перегляду її національно-визначеного внеску (НВВ) до Паризької угоди. Перший НВВ був схвалений урядом України у вересні 2015 року та передбачає, що у 2030 році обсяги викидів парникових газів не перевищать 60% порівняно з 1990 роком. 
«Протягом 2021-2030 років (терміну дії НВВ), внесок ядерної енергетики у запобігання викидів парникових газів можна оцінити у щонайменше 800 млн. тон СО2 еквіваленту, що дорівнює поточним загальним викидам парникових газів в Україні за 2,5 роки. Таким чином, завдячуючи ядерній енергетиці Україна може здійснити перегляд свого НВВ з метою підвищення рівня його амбітності», - додала Світлана Гринчук. 
Наступний учасник сесії - генеральний директор Європейського атомного форуму (FORATOM) Ів Дебазей виступив з доповіддю на тему: «Довгострокова стратегія ЄС з клімату та енергетики - роль ядерної енергетики». 
Ів Дебазей нагадав, що наприкінці червня поточного року в рамках Генеральної асамблеї та щорічної конференції FORATOM «Ядерна Європа 2019», які проходили у Бухаресті, лідери ядерної галузі ЄС, включно із президентом НАЕК «Енергоатом» Юрієм Недашковським, підписали Маніфест про економічну ефективність енергетики та запобігання змінам клімату. «Хочу наголосити, що внесок атомної енергетики в економіку країн Європейського Союзу є набагато більш суттєвим, ніж дехто вважає. Щорічний оборот атомної енергетики країн Європи, яка представлена 146 діючими атомними енергоблоками становить 100 млрд євро. 1 млн 300 тис. співробітників, включно з Україною та Швейцарією, які не є членами ЄС, працюють в атомній енергетиці Європи. Загалом атомні електростанції забезпечують 50% низьковуглецевого виробництва електроенергії», - додав представник FORATOM. 
На його думку, можливе подальше згортання атомної енергетики в країнах ЄС варто розглядати виключно, як втрату можливостей у справі декарбонізації європейської енергетики. «Антиядерна політика сьогодні створює значні труднощі розвитку проектів у сфері атомної енергетики в ЄС. Зокрема, нещодавно ми бачили судову скаргу з боку Австрії на проект будівництва нових енергоблоків на угорській АЕС Пакш-2», - додав Ів Дебазей.
Подібне ставлення до атомної генерації, на його думку, протирічить політики декарбонізації, яку декларують країни ЄС. «Ми бачимо, що Німеччина, яка найбільш активно розвиває відновлювальну енергетику та згортає атомну генерацію, насправді показує не дуже гарні результати зі зменшення викидів СО2. Нестабільність виробництва електроенергії ВДЕ в умовах відсутності сонця та вітру Німеччина компенсує за рахунок вугільних електростанцій. Відтак ситуація з викидами парникових газів у цій країні є нестабільною», - наголосив генеральний директор FORATOM.
Він також зазначив, що згідно із аналізом Європейської Комісії щодо майбутнього кліматично нейтральної економіки ЄС, частка атомної генерації в енергобалансі Євросоюза складатиме у 2050 році близько 15%, відтак, навіть за песимістичного сценарію, атомна енергетика залишатиметься важливим компонентом енергетичного комплексу ЄС до 2050 року. «Ми маємо докласти усіх зусиль для того, щоб атомна енергетика разом із відновлюваними джерелами енергії складала основу майбутньої безвуглецевої енергетичної системи ЄС. Нам необхідно працювати над підвищенням конкурентоспроможності атомної енергетики, залученням інвестицій, модернізацією галузі та гармонізацією наших стандартів, підвищувати привабливість атомної енергетики для молодого покоління», - зазначив Ів Дебазей. 
Керівник департаменту з розвитку бізнесу компанії URENCO Девід Флетчер ознайомив учасників конференції з ядерною стратегією Великої Британії та проектом Northern Powerhouse. (Група URENCO - провайдер послуг із збагачення урану для компаній світової індустрії ядерної енергетики. Штаб-квартира групи розташована в Лондоні, Велика Британія. У 2016 році URENCO та НАЕК «Енергоатом» уклали угоду про постачання збагаченого урану). 
«Ініціатива Northern Powerhouse була запущена урядом Великобританії у 2018 році, вона спрямована на підтримку передових ядерних технологій, у тому числі малих модульних реакторів, ядерних досліджень і розробок та створення на півночі Великобританії ядерно-енергетичного кластеру. Метою проекту Northern Powerhouse є підвищення економічного зростання на півночі Британії, розвиток інфраструктури в енергетиці та транспорті, підтримка зростання конкурентного та процвітаючого економічного середовища, створення нових висококваліфікованих та високооплачуваних робочих місць. Серед його основних завдань, довгострокове зменшення викидів вуглекислого газу, підвищення доступності електроенергії, досягнення 30-відсоткового зниження вартості ядерного будівництва до 2030 року. Northern Powerhouse покликаний сприяти залученню приватних інвестицій в ядерну енергетику Великобританії, завдяки підтримці відповідних проекті з боку уряду країни.», - зазначив, зокрема, Девід Флетчер.
Він уточнив, що компанія URENCO долучилась до проекту Northern Powerhouse в частині підвищення ефективності ядерного палива, інвестицій в розробку малих модульних реакторів, мікрореакторів типу U-Battery. 
Девід Флетчер наголосив, що компанія URENCO, як партнер Енергоатома, була б рада поділитись досвідом участі у проекті Northern Powerhouse. «Впевнений - є можливість і в Україні реалізувати схожий проект, адже зростання ядерно-промислового сектору може стимулювати зростання економіки конкретних регіонів, де необхідно створювати нові робочі місця», - додав представник URENCO.
Виконавчий секретар ГО «УкрЯТ» Данило Лавренов у своїй доповіді на тему «Внесок ядерної енергетики в досягнення глобальних цілей сталого розвитку» акцентував увагу на ролі атомної генерації в досягненні Україною цілей сталого розвитку ООН. Він нагадав, що цілі сталого розвитку Організації об’єднаних націй були прийняті 25 вересня 2015 року 193 країнами – членами ООН та є актуальними абсолютно для всіх країн світу, як розвинених, так і тих, що розвиваються. Вони охоплюють такі основні напрями, як права людини, трудові відносини, оточуюче середовище, протидія корупції. Досягнення цілей кожною країною вимірюється, для чого застосовується так званий SDG Index на основі інтегральної оцінки прогресу у досягненні цілей.
«Найбільших успіхів Україна досягла за ціллю №1 – Подолання бідності, №10 – Зменшення нерівності, №13 - Боротьба зі змінами клімату та №7 – Чиста енергія. Саме за цими цілями Україна демонструє дуже добрі результати, що відображається у рейтингу нашої країни, яка зараз займає 41 місце серед 162 країн. Очевидно, що високими показниками за двома з чотирьох цілей – Боротьба зі змінами клімату та Чиста енергія, Україна має завдячувати саме наявності в країні потужної атомної генерації, яка забезпечує виробництво близько 55% усієї електроенергії в нашій державі. Загалом атомна генерація України здійснює значний внесок у досягнення нашою країною практично усіх цілей сталого розвитку ООН», - наголосив Данило Лавренов.
Разом із тим він констатував, що в Україні наразі немає усвідомлення важливості системного досягнення цілей сталого розвитку, а також відсутнє розуміння розміру внеску української ядерно-енергетичної галузі у їх досягнення. «Саме для комплексного аналізу оцінки впливу галузі на економіку країни, соціальні аспекти та довкілля і було Українське ядерне товариство у партнерстві з Українським ядерним форумом вперше в Україні здійснило дослідження, за результатами якого опубліковано аналітичний звіт «Вплив ядерно-енергетичного комплексу на розвиток України», - повідомив виконавчий секретар УкрЯТ.
Він пояснив, що під час дослідження оцінювався вплив на прямі та непрямі економічні показники – такі, як обсяги виробленої електроенергії, кількість робочих місць, обсяг товарної продукції, сплачені податки, валовий внутрішній продукт (ВВП), обсяги інвестицій, витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи. «Оцінка впливу галузі на загальну економіку є класичним завданням в теорії міжгалузевого балансу (при цьому застосовуються моделі «input-output», «витрати-випуск», запропоновані В.В. Леонтьєвим). Також були використані «Методологія оцінки зайнятості в секторі ядерної енергетики», спільно розроблена Агентством з ядерної енергії Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD/NEA) і МАГАТЕ та методологія  «Загальна створена вартість» (Total Value), що дозволяють з достатньо високою точністю дати оцінку загальному впливу ядерної галузі на економіку країни», - уточнив Данило Лавренов.
Серед найбільш показових даних, отриманих за результатами дослідження, він звернув окрему увагу на вплив ядерно-енергетичної галузі на економіку України. «Обсяг податків, сплачених за підсумками 2018 року підприємствами галузі склав 37 млрд грн, що дорівнює 4% держбюджету України, витрати на оплату праці – 29,9 млрд грн, чистий дохід від реалізації продукції – 154 млрд грн, що становить 16,7% доходів державного бюджету за  2018 рік. Не менш важливим є прямий вплив ядерної енергетики на інвестиційний розвиток, адже обсяг капітальних інвестицій у 2018 році склав 44,8 млрд грн, що дорівнює 4,5 % від усіх видатків державного бюджету України. Реалізація нових інвестиційних проектів в атомній енергетиці сприяє не лише розвитку галузі та створенню нових робочих місць, але і дозволяє Україні зберігати місце у світовому клубі технологічно розвинених країн, здатних створювати новітні технології та виступати їх експортером. Вагомою є роль атомної енергетики і у створенні робочих місць. За останні 3 роки безпосередня зайнятість на досліджуваних підприємствах ядерної галузі склала в середньому 45 тис. осіб», - підкреслив виконавчий секретар УкрЯТ. 
Разом із цим Данило Лавренов зазначив, що вплив ядерної енергетики є потенційно значно більшим, адже зазвичай показники підприємств галузі прямо не враховують економічний внесок постачальників та підрядників, виробників обладнання для ядерної галузі та надавачів сервісних й інших послуг. «Коли ми говоримо про 45 тисяч робочих місць у галузі, ми маємо на увазі безпосередню зайнятість, тоді як непряма зайнятість включає додатково персонал зайнятий повний час в ланцюжку поставок (непряма зайнятість першого порядку), а також персонал галузей, які постачають продукти та послуги для цього ланцюжка поставок (непрямі працівники n-го порядку). І нарешті, індукована (опосередкована) зайнятість складається з усіх зайнятих осіб у відповідній галузі. Згідно цього підходу та отриманих за результатами дослідження розрахунків, ядерна галузь України за останні 3 роки забезпечувала в середньому 141 тисячу робочих місць, що складає в середньому близько 1% від загальної кількості зайнятого населення України», - уточнив доповідач.
Він висловив переконання, що наведені показники демонструють стратегічну важливість атомної галузі для економічного розвитку України та її значний внесок в підвищення добробут громадян. «Враховуючи необхідність збереження існуючих потужностей атомної енергетики в Україні, а також беручи до уваги положення енергетичної стратегії України до 2035 року, постає питання стосовно будівництва нових енергоблоків АЕС. В цьому контексті в дослідженні пропонується оцінка створених робочих місць в ядерній галузі при будівництві та подальшій експлуатації одного енергоблока. В рамках оцінки також враховується зайнятість протягом всього життєвого циклу ядерної установки - від будівництва до зняття з експлуатації. Відтак, з урахуванням нинішнього показника встановленої потужності АЕС України в 13 тисяч 835 МВт, для забезпечення усіх етапів життєвого циклу ядерна галузь потенційно створює близько півмільйона робочих місць» - наголосив Данило Лавренов.
Підсумовуючи він підкреслив, що і в майбутньому атомна енергетика продовжить відіграватиме ключову роль у гарантуванні енергетичної безпеки України, забезпечуючи надійне та безпечне виробництво електроенергії. «Але для цього галузь потребує чіткої, прозорої та зрозумілої державної політики щодо її стимулювання та розвитку», - переконаний виконавчий секретар УкрЯТ.  
ПРОДОВЖЕННЯ РЕПОРТАЖУ ЧИТАТИ ЗА ПОСИЛАННЯМ...
Презентації можна закачати за посиланням:
Більше фото з конференції: 
Петро Черних, Ольга Кошарна