05.07.2019 

Консорціум «Ядерний модуль», який місяць назад був створений ДП «НАЕК «Енергоатом», американською інжиніринговою компанією Holtec International та ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», має за два роки своєї роботи вивчити можливість впровадження технології малих модульних реакторів SMR-160 в Україні.

Про це журналістам під час конференції «Український ядерний форум 2019: Ядерна енергетика – стан та тенденції розвитку» повідомив генеральний директор Holtec Ukraine Сергій Тараканов.

«Ми вважаємо, що протягом двох років ми будемо мати всі відповіді, які перед собою на даному етапі ставить консорціум», - сказав він, додавши, що на сьогодні організовується операційна діяльність консорціуму.

За словами Тараканова, завдання консорціуму – це дати можливість «Енергоатому» та ДНТЦ ЯРБ вивчити інформацію, з урахуванням її конфіденційності, де саме знаходиться Holtec у процесі розробки проекту малого модульного реактору SMR-160, визначити яка додаткова інформація щодо проекту є необхідна, проте відсутня на сьогодні, щоб в майбутньому на законодавчому рівні прийняти рішення про будівництво відповідного енергоблоку.

«Завдання – це визначити чого не вистачає та сконцентрувати увагу Holtec на цьому для того, щоб не втрачаючи часу компанія могла розпочати ці роботи, щоб це не стало несподіванкою, коли будуть створені умови для фінального комерційного контракту», - пояснив Тараканов.

За його інформацією, орієнтовна вартість будівництва енергоблоку з реактором SMR-160 на сьогодні оцінюється в 1 млрд. дол.

У відповідь на питання про терміни будівництва першого зразка нової реакторної технології Тараканов сказав наступне: «На разі йде мова про тестову петлю, яка розробляється, проектується та можливо буде побудована з допомогою часткового співфінансування Департаменту енергетики США та Holtec на базі лабораторії в Айдахо. Конкретні терміни на разі неможливо прогнозувати, бажано, щоб це сталося в 2020 році».

Також гендиректор Holtec Ukraine підтвердив, що на сьогодні у американських фінансових установ присутня зацікавленість у можливому кредитуванні будівництва малих модульних реакторів Holtec за кордоном.

«Є (зацікавленість – ред.). Ви знаєте, що одним із основних лозунгів діючої Адміністрації президента США є просування бізнесу на зовнішні ринки. Безумовно це питання відпрацьовується на вищому рівні», - сказав Тараканов.

Як повідомляв ExPro, 10 червня ДП «НАЕК «Енергоатом», Holtec International та «ДТНЦ ЯРБ» підписали угоду про створення консорціуму, який називається «Ядерний модуль», завданням якого є сприяння для впровадження технології малих модульних ядерних реакторів SMR-160 в Україні.

На консорціум покладені наступні завдання: аналіз нормативної документації, що використовується при розробці концептуального проекту енергоблоку з реактором SMR-160; аналіз проекту АЕС з енергоблоками SMR-160; підготовка вихідних даних, необхідних для розробки ТЕО; оцінка проекту SMR-160 на відповідність критеріям відповідно МАГАТЕ; підготовка документів для прийняття рішення на національному рівні стосовно впровадження реакторної технології SMR-160 в Україні.

05.07.2019 

Вибір майбутньої реакторної технології для будівництва нових об’єктів атомної генерації в Україні на користь малого модульного реактору за проектом американської інжинірингової компанії Holtec International є найбільш прийнятним на сьогодні завдяки перевагам даної технології та можливості адаптації вітчизняної нормативно-правової бази для реалізації згаданої технології.

Таку думку під час конференції «Український ядерний форум 2019: Ядерна енергетика – стан та тенденції розвитку» висловив директор державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» Ігор Шевченко.

«Запропонований компанією Holtec апарат належить до еволюційних. Ми вважаємо, що найбільш перспективним є якраз спорудження таких апаратів в Україні, так як їх технології та готовність нашої нормативної бази найбільш прийнятні», - сказав він.

За словами Шевченко, «ДНТЦ ЯРБ» вже розпочав вивчення міжнародного досвіду ліцензування технології малих модульних реакторів та документації від Holtec International. На думку Шевченко, залучення на ранніх етапах впровадження нової технології експертної організації при Державній інспекція ядерного регулювання, функцію якої виконує саме «ДНТЦ ЯБР», буде сприяти реалізації проекту в Україні.

«Перевага залишається на стороні легководних, еволюційних проектів малих модульних реакторів, саме тому ми зі своєї сторони підтримуємо рух «Енергоатому» в сторону будівництва проекту SMR-160», - додав він.

10 червня ДП «НАЕК «Енергоатом», Holtec International та «ДТНЦ ЯРБ» підписали угоду про створення консорціуму, який називається «Ядерний модуль», завданням якого є сприяння для впровадження технології малих модульних ядерних реакторів SMR-160 в Україні.

На консорціум покладені наступні завдання: аналіз нормативної документації, що використовується при розробці концептуального проекту енергоблоку з реактором SMR-160; аналіз проекту АЕС з енергоблоками SMR-160; підготовка вихідних даних, необхідних для розробки ТЕО; оцінка проекту SMR-160 на відповідність критеріям відповідно МАГАТЕ; підготовка документів для прийняття рішення на національному рівні стосовно впровадження реакторної технології SMR-160 в Україні.

Нагадаємо, що НАЕК «Енергоатом» і французька компанія Technetics Group підписали Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво в ядерно-енергетичній галузі. Підписання відбулося 19 червня 2019 в офісі представництва НАЕК «Енергоатом» в Брюсселі за підсумками переговорів.

Раніше ЕлектроВісті писали, що президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський спільно з керівниками вищої ланки (СЕО) ядерно-промислового комплексу Європейського Союзу - лідерами європейської ядерної промисловості підписали спільний Маніфест про запобігання кліматичних змін і збереження економічної ефективності енергетики ЄС. Україна вперше бере участь у підписанні спільного з країнами ЄС документа з розвитку атомної галузі.

Енергоатом

05.07.2019

Визначення шляхів якомога більш повного використання беззаперечного потенціалу атомної енергетики у запобіганні глобальним кліматичним змінам та забезпеченні зростаючого світового попиту на безвуглецеву електроенергію обговорили учасники першої сесії Міжнародної конференції «Український Ядерний Форум-2019: Ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку». Організаторами Конференції виступили Асоціація «Український Ядерний Форум» та громадська організація «Українське ядерне товариство», захід проходив у Києві 3-4 липня. Участь у конференції, зокрема, взяли керівники підприємств ядерно-енергетичної галузі України, представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства екології та природних ресурсів України, МАГАТЕ, Форатома (FORATOM), ВАО АЕС (WANO), Всесвітньої ядерної асоціації (WNA), закордонних компаній – партнерів Енергоатома, серед яких Westinghouse Electric Holtec International UJV Rez, a. s., Urenco, Fortum та інші.

На початку першої сесії президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський окремо зазначив, що підписання Україною Паризької кліматичної угоди надало додатковий поштовх для переоцінки ролі ядерної енергетики, як низьковуглецевої технології виробництва електроенергії в національних енергоміксах, та її внеску в низьковуглецеву економіку країн.

З презентацією «Енергетика у 21 сторіччі: Перспективи розвитку атомної генерації на період до 2050 року» на Конференції виступив менеджер проектів з перспективного прогнозу розвитку атомної енергетики департаменту атомної енергетики МАГАТЕ Андрій Грицевський. Він підкреслив, що атомна генерація, за часткою якої в загальному енергобалансі Україна посідає третє місце у світі, є надзвичайно важливою для економіки нашої країни. «Більше 50 відсотків усієї електроенергії, яка виробляється в Україні стабільно припадає на вашу атомну енергетику і це при тому що встановлена потужність українських атомних енергоблоків є відносно невеликою. Наприклад у США, де загальна потужність діючих АЕС є набагато вищою ніж в Україна, на атомну енергетику припадає лише близько 20 відсотків усієї електроенергії, яка виробляється у цій країні», - уточнив представник МАГАТЕ. Тому, на його думку, українську атомну енергетику, з точки зору її значення для економіки країни, можна назвати унікальною.

Разом із тим, він зазначив, що в умовах скорочення будівництва нових потужностей, яке спостерігається у світовій атомній енергетиці, дуже важливо чітко наголосити на тому, що зменшення частки атомної генерації в загальносвітовому енергобалансі призведе до значного збільшення викидів парникових газів. «Ми не рекламуємо атомну енергетику – ми пропонуємо зберегти час, якого нам так не вистачає для запобігання кліматичним змінам, адже спираючись на факти, можна стверджувати, що заміщення атомних енергоблоків відновлювальними джерелами електроенергії потребуватиме значного обсягу часу та величезних інвестицій. Саме тому необхідно докласти максимальних зусиль для того, щоб домогтись сприйняття громадськістю атомної енергетики, як низьковуглецевого джерела доступної електроенергії, яка допоможе у протистоянні з кліматичними змінами», - зазначив представник МАГАТЕ.

Він також повідомив, що за прогнозом МАГАТЕ, навіть за песимістичного сценарію розвитку атомної енергетики до 2050 року у світі залишатимуться в експлуатації 356 атомних енергоблоків, загальною встановленою потужністю близько 380 ГВт. Для порівняння Андрій Грицевський навів дані МАГАТЕ, згідно з якими станом на кінець 2017 року у світі функціонувало 392 атомні енергоблоки з встановленою потужністю близько 400 ГВт. За оптимістичним прогнозом МАГАТЕ кількість атомних енергоблоків до 2050 року може сягнути 748, а їхня потужність подвоїтись у порівнянні з 2017 роком, досягнувши позначки у 800 ГВт. «Треба пам’ятати, що атомна енергетика у змозі забезпечувати не лише економічно ефективне виробництво електроенергії, але й бути джерелом тепла, використовуватись у різноманітних хімічних виробництвах», - зазначив Андрій Грицевський.

Він висловив переконання, що ядерна енергетика здатна відігравати ключову роль у світовому енергетичному міксі з низьким рівнем вуглецю. Підсумовуючи Андрій Грицевський навів  цитату з виступу генерального директора МАГАТЕ Юкіо Амано на Міжнародній конференції «Ядерна енергетика у 21 сторіччі»: «…Важко уявити, як світ відповість на виклик, який полягає у необхідності забезпечувати зростаючий попит на електроенергію та водночас пом'якшити вплив кліматичних змін, не використовуючи при цьому більше ядерної енергії».

Старший радник Всесвітньої ядерної асоціації (WNA) Філіп Косте у своїй презентації «Глобальне ядерне виробництво і програма «Гармонія», зокрема, наголосив, що переважна більшість країн, які експлуатують атомні енергоблоки, так само, як і Україна, продовжують терміни їхньої експлуатації. «Робота існуючих ядерних реакторів у понадпроектний термін є сьогодні загальносвітовою практикою. Експлуатаційна надійність, яку демонструє світова атомна енергетика, доводить правильність такого рішення» - зазначив Філіп Косте.

Водночас він констатував, що на тлі низьких показників введення нових потужностей в атомній енергетиці, кожного року зростають обсяги введення в експлуатацію нових потужностей інших видів генерацій електроенергії. «За останні 25 років 40 ГВт потужностей були додані в розвинених країнах та 62 ГВт в країнах, що розвиваються. І ця тенденція зберігатиметься – за прогнозами, в країнах, що розвиваються, попит на електроенергію подвоїться в наступні два десятиліття. Але після аварії на АЕС Фукусіма обсяги нового будівництва в атомній енергетиці значно зменшились», - повідомив Філіп Косте.

На його думку така ситуація з новим будівництвом в атомній енергетиці, жодним чином не відповідає постійно зростаючому попиту не лише на доступну електроенергію, але разом із нею і на чисте повітря. «Сьогодні один мільярд людей у всьому світі живе без електроенергії і в таких регіонах, як Африка, особливо гостро постає проблема забезпечення населення надійними та екологічно чистими джерелами електроенергії. Адже варто пам’ятати, що забруднене повітря щорічно стає причиною смерті семи мільйонів людей», - підкреслив представник WNA.

Він повідомив, що саме потреба людства в запобіганні кліматичним змінам та зростання попиту на електроенергію, підштовхнула Всесвітню ядерну асоціації до розробки програми «Гармонія». «Програма передбачає зростання частки атомної генерацій в світовому енергобалансі до 25 відсотків до 2050 року, задля забезпечення зростаючого попиту на електроенергію завдяки низьковуглецевому енергетичному міксу. Наша програма також орієнтована на розвиток інноваційних технологій, зокрема на впровадження малих модульних реакторів для виробництва електроенергії, високотемпературних газових реакторів для промисловості, розробку швидких та термоядерних реакторів для більш повного використання ядерного палива», – додав Філіп Косте.

Одним з головних завдань програми, за його словами, також є комплекс заходів, який допоможе кооперації промисловості та ключових зацікавлених сторін з метою усунути перешкод на шляху зростання атомної енергетики.

З презентацією «Прогнозна оцінка ролі АЕС України у виробництві електроенергії» на конференції виступив провідний науковий співробітник Інститута економіки та прогнозування Національної академії наук України Олександр Дячук. Він зазначив, що згідно базового сценарію Енергетичної стратегії України до 2035 року, частка ВДЕ в структурі електрогенерації може досягнути 40 відсотків у 2035 році. «При цьому АЕС до 2035 року зберігатимуть свою домінуючу роль. Однак, при відсутності екстраполяції цілей Енергостратегії на подальший період - до 2050 року, не запровадженні дієвої низьковуглецевої політики, та за умов необхідності планового виведення з експлуатації діючих атомних енергоблоків – вугільна генерація після 2035 року може перевищити долю АЕС в енергобалансі України», - прогнозує Олександр Дячук.

Відтак, за його даними, після 2035 року можливе зростання частки теплової генерації призведе до збільшення викидів СО2 та подорожчання електроенергії.

«Для досягнення низьковуглецевого суспільства необхідно дотримуватись існуючих цілей енергетичної політики і у період після 2035 року, лише таким чином можна забезпечити стабільне прогнозоване скорочення викидів парникових газів і закріпити поточну політику декарбонізації та екологізації енергетики. Результати нашого моделювання свідчать, що атомна енергетика може зберегти вагоме місце в енергобалансі країни (АЕС+ВДЕ=90 відсотків електрогенерації) при побудові низьковуглецевого суспільства до якого прагнуть країни в боротьбі зі зміною клімату», - підсумував Олександр Дячук.

Начальник відділу моніторингу світових напрямів функціонування та розвитку ядерно-енергетичного комплексу НАЕК «Енергоатом» Максим Нежура ознайомив учасників Конференції з дослідженням Агентства з ядерної енергетики Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD/NEA) - «Ціна декарбонізації: Вартість систем з високою часткою атомної та відновлювальної генерацій». «У висновках, до яких прийшли автори дослідження, відзначається, що зростання частки відновлювальних джерел електроенергії в енергосистемі веде до зростання системних втрат та підвищення нормованої вартості електроенергії (LCOE). Нестабільний характер виробництва електроенергії на вітрових і сонячних електростанціях призводить до суттєвих змін в структурі інших енергогенеруючих технологій. Впровадження ВДЕ автоматично не веде до зниження викидів CO2. І нарешті, чим більше вітрових і сонячних електростанцій з низькими виробничими витратами, тим більш невизначеними стають ціни на електроенергію», - наголосив Максим Нежура.

В якості прикладу він навів Німеччину, де з 1990 року загальні встановлені потужності в електроенергетиці збільшились більш ніж у двічі, тоді як обсяги виробництва електроенергії зросли лише на 19 відсотків. «При цьому частка вітрових і сонячних електростанцій, які займають 50 відсотків усіх генеруючих потужностей Німеччини у загальному виробництві електроенергії складає лише 24,6 відсотків, а ціна електроенергії збільшилась на 50 відсотків», - зазначив представник Енергоатома.

Максим Нежура повідомив, що найбільш ефективною моделлю енергосистеми, запропонованою авторами дослідження, стала енергосистема, в який у рівних долях будуть представлені атомна, відновлювальна та теплова або гідроенергетика. «Можливість диспетчерського керування атомними електростанціями – є основною економічною перевагою АЕС перед вітровими та сонячними електростанціями. Автори дослідження наголошують, що атомні електростанції спроможні забезпечити надійне та прогнозоване виробництво великої кількості безвуглецевої електроенергії у базовому режимі», - підкреслив доповідач.

Підбиваючи підсумки першої сесії Конференції, її модератор – президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський зазначив, що весь світ стоїть сьогодні на роздоріжжі, обираючи оптимальну модель розвитку енергетики. «Першочергова увага сьогодні приділяється тим енергоресурсам, які забезпечують нульові викиди вуглекислого газу. І ми бачимо, що атомна енергетика може відіграти у цьому процесі дуже вагому роль. Не залежно від песимістичного, чи оптимістичного сценарію розвитку ядерної галузі, вона збережеться в майбутньому. Але в нас є достатньо оптимізму, для того щоб вірити, що з часом атомна енергетика займе достойне місце у світовій енергетиці, зокрема це можливо за умови впровадження нових технологій, які забезпечуватимуть не лише безпеку експлуатації, але й зменшення витрат на будівництво нових потужностей», - наголосив президент Енергоатома.

04.07.2019 

За словами генерального директора Holtec Ukraine, якщо не будуть створені умови для розвитку атомної галузі, то вже через кілька років Україна залежатиме від імпорту електроенергії.

Покладені урядом України на державне підприємство «НАЕК «Енергоатом» спеціальні зобов'язання з продажу 90 відсотків своєї електроенергії за заниженими цінами для потреб населення перешкоджають залученню великих інвестицій в атомну енергетику країни.

Про це заявив генеральний директор Holtec Ukraine Сергій Тараканов на Українському ядерному форумі в Києві.

«Як ви знаєте, за тиждень до початку ринку уряд зобов'язав «Енергоатом» продавати 90 відсотків своєї електроенергії за спеціальними зобов'язаннями за неринковою ціною. Очевидно, що якщо це буде не тимчасовий порядок, а на багато років, то це фактично не дає можливості «Енергоатому» виходити на ринок зовнішніх запозичень і залучати кошти для масштабних проектів», - сказав Тараканов.

За його словами, якщо в країні не будуть створені умови для розвитку атомної галузі, то вже через кілька років Україна залежатиме від імпорту електроенергії.

«Якщо такі умови не будуть створені, вже через кілька років Україна залежатиме від імпорту електроенергії, а, починаючи з 2030 року, виводитиме з експлуатації по одному, а то й два, енергоблоки АЕС на рік», - зазначив він.

«Ми сподіваємося, що влада в Україні прийде до висновку, що питання створення умови для залучення інвестицій в нове атомне будівництво - це, фактично, питання національної енергобезпеки», - додав Тараканов.

Як повідомляв УНІАН, згідно з рішенням уряду від 12 червня про покладання спеціальних зобов'язань, «Енергоатом» повинен буде продавати не більше 90 відсотків своєї електроенергії за фіксованою ціною, а «Укргідроенерго» - не більше 35 відсотків.

У середині червня «Енергоатом», державний науково-технічний центр із ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) та американська компанія Holtec International підписали угоду про партнерство, яке передбачає створення міжнародного консорціуму, метою якого є сприяння діяльності з впровадження в Україні технології малих модульних реакторів.

Довідка УНІАН. Holtec International є провідним світовим розробником технологій та виробником обладнання для транспортування й зберігання відпрацьованого ядерного палива. Також Holtec International є одним зі світових лідерів із розробки малих модульних реакторів.

Держпідприємство «НАЕК «Енергоатом» - найбільший виробник електроенергії в Україні з часткою сукупного виробництва понад 50 відсотків у загальному обсязі виробництва електроенергії України. На «Енергоатом» покладено функції експлуатуючої організації, яка відповідає за безпеку експлуатації всіх АЕС країни.

05.07.2019

Вибір майбутньої реакторної технології для будівництва нових об’єктів атомної генерації в Україні на користь малого модульного реактору за проектом американської інжинірингової компанії Holtec International є найбільш прийнятним на сьогодні завдяки перевагам даної технології та можливості адаптації вітчизняної нормативно-правової бази для реалізації згаданої технології.

Таку думку під час конференції «Український ядерний форум 2019: Ядерна енергетика – стан та тенденції розвитку» висловив директор державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» Ігор Шевченко.

«Запропонований компанією Holtec апарат належить до еволюційних. Ми вважаємо, що найбільш перспективним є якраз спорудження таких апаратів в Україні, так як їх технології та готовність нашої нормативної бази найбільш прийнятні», - сказав він.

За словами Шевченко, «ДНТЦ ЯРБ» вже розпочав вивчення міжнародного досвіду ліцензування технології малих модульних реакторів та документації від Holtec International. На думку Шевченко, залучення на ранніх етапах впровадження нової технології експертної організації при Державній інспекція ядерного регулювання, функцію якої виконує саме «ДНТЦ ЯБР», буде сприяти реалізації проекту в Україні.

«Перевага залишається на стороні легководних, еволюційних проектів малих модульних реакторів, саме тому ми зі своєї сторони підтримуємо рух «Енергоатому» в сторону будівництва проекту SMR-160», - додав він.

Як повідомляв ExPro, 10 червня ДП «НАЕК «Енергоатом», Holtec International та «ДТНЦ ЯРБ» підписали угоду про створення консорціуму, який називається «Ядерний модуль», завданням якого є сприяння для впровадження технології малих модульних ядерних реакторів SMR-160 в Україні.

На консорціум покладені наступні завдання: аналіз нормативної документації, що використовується при розробці концептуального проекту енергоблоку з реактором SMR-160; аналіз проекту АЕС з енергоблоками SMR-160; підготовка вихідних даних, необхідних для розробки ТЕО; оцінка проекту SMR-160 на відповідність критеріям відповідно МАГАТЕ; підготовка документів для прийняття рішення на національному рівні стосовно впровадження реакторної технології SMR-160 в Україні.

04.07.2019 

Директор Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Ігор Шевченко на Міжнародній конференції «Український ядерний форум 2019: ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку», що пройшла 3-4 липня у Києві, представив презентацію на тему «Підготовка нормативної бази для впровадження малих модульних реакторів». Захід відбувся з нагоди 10-річчя створення Асоціації «Український ядерний форум».

Актуальність теми зумовлена тим, що технологія малих модульних реакторів (ММР), зокрема, типу SMR-160, розглядається нині як перспективний напрямок подальшого розвитку ядерної енергетики. Перед початком свого виступу пан Шевченко наголосив, що презентація містить не лише переваги ММР, а й можливі виклики з якими доведеться зіштовхнутись регулятору вже у найближчі місяці чи то навіть тижні.

Серед переваг SMR-160: їх модульний принцип, високий рівень внутрішньої самозахищеності, спроможність працювати в режимі відстеження потужності та більш високу захищеність від зовнішніх екстремальних впливів. Проте було й вказано на недоліки: відсутність референтності й апробації технології, високі регуляторні ризики, економічний ефект тільки у разі серійного спорудження та необхідність виконання досліджень для підтвердження ефективності технічних рішень.

Наразі існують ризики впровадження технології будівництва малих модульних реакторів в Україні. Зумовлені вони здебільшого відсутністю досвіду реалізації таких проектів. Крім того, питання безпеки і надійності вимагають спеціального вивчення, зокрема наявність необхідних експериментальних і проектно-аналітичних досліджень.

«Застосування нових технологій істотно впливає на умови ліцензування. Для того, щоб розпочати процес ліцензування таких реакторів в Україні слід провести аналіз існуючої національної нормативної бази на предмет її застосовності до ММР з урахуванням їх проектних особливостей і «диференційного підходу». Тому зараз ведеться аналіз нормативної бази NRC, СNSС, МАГАТЕ, WENRA, яка використовується під час розробки SMR-160, та визначення взаємозв'язків відібраних документів із існуючою нормативною базою України. Крім того, міжнародний досвід свідчить про позитивну практику раннього залучення регулюючого органу до ліцензійного процесу», – зазначив Ігор Шевченко.

Для ефективної реалізації інноваційних технологій у сфері атомної енергетики необхідне раннє залучення усіх причетних до процесу сторін. «Безумовно перспектива застосування технології SMR-160 в Україні за легководними (еволюційними) проектами є. Однак, технічні рішення малих модульних реакторів в частині пасивних систем потребують експериментального і розрахунково-аналітичного підтвердження їх ефективності, а існуючі методи аналізу безпеки - адаптації і подальшого розвитку», - підсумував директор ДНТЦ ЯРБ.

04.07.2019 

У Києві проходить Міжнародна конференція «Український Ядерний Форум-2019: Ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку»

3-4 липня у Києві проходить Міжнародна конференція «Український Ядерний Форум-2019: Ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку» з нагоди 10-річчя створення Асоціації «Український ядерний форум». Організаторами заходу виступили Асоціація «Український Ядерний Форум» та громадська організація «Українське ядерне товариство». Участь у конференції беруть керівники підприємств ядерно-енергетичної галузі України, представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства екології та природних ресурсів України, МАГАТЕ, Форатома (FORATOM), ВАО АЕС (WANO), Всесвітньої ядерної асоціації (WNA), закордонних компаній – партнерів Енергоатома, серед яких Westinghouse Electric, Holtec International, UJV Rez a.s., Urenco, Fortum та інші.

04.07.2019 

ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», яке планується підпорядкувати ДП «НАЕК «Енергоатом», планує в четвертому кварталі цього року ввести в експлуатацію головний стовбур Новокостянтинівської шахти (Кіровоградська обл), що дасть можливість збільшити обсяг видобутку уранової руди з 200 до 400 тис т руди в рік. Про це під час конференції «Український ядерний форум 2019: Ядерна енергетика – стан та тенденції розвитку» повідомив генеральний директор комбінату Олександр Сорокін.

«В четвертому кварталі поточного року ми плануємо ввести в експлуатацію головний стовбур Новокостянтинівської шахти… Цей головний стовбур дозволить збільшити підйомну потужність, шахта і сьогодні видає руду, але підйомна потужність обмежена діючими стовбурами», - сказав він, додавши, що на даний момент шахта забезпечує видобуток біля 200 тис т уранової руди в рік, а після введення в експлуатацію нового стовбуру цей показник можна буде збільшити до 400 тис т, у показниках отриманого уранового концентрату – це 350 т (сьогоднішній показник) та 600 т (перспективний показник).

За словами Сорокіна, на сьогодні ГЗК здійснює видобуток на трьох шахтах – Смолінській, Інгульській та Новокостянтинівській, проте лише остання – має перспективи для розробки.

«Смолінська шахта готується до виведення із експлуатації, трошки довше пропрацює Інгульська шахта. Основна наша майбутня перспектива, яка знаходиться в досить гарному і конкурентному ціновому діапазоні, - це Новокостянтинівська шахта», - сказав він.

За даними представленої гендиректором презентації, Смолінська шахта має виробничу потужність 250 тис т, її очікуваний термін для виведення з експлуатації – 2023 р, Інгульська шахта дає 300 тис т руди в рік, очікуваний термін виведення – 2030 р. Виведення із експлуатації обумовлене запасами Мічурінського, Ватутінського та Центрального родовищ, які вже вичерпуються. В той же час Новокостянтинівське родовище, яке розробляється однойменною шахтою, має запаси в оцінці уранового оксидного концентрату 78266 т (вартість концентрату до 80 дол за кг) та 12913 т (за ціною до 130 дол за кг).

Також гендиректор згадав про суттєвий дефіцит коштів на розвиток підприємства, що стало результатом рішення НКРЕКП, яка заклала в тариф «Енергоатома» (який діяв до 1 липня 2019р) низьку вартість уранового концентрату. Проте, за словами Сорокіна, інтеграція ГЗК в генеруючу компанію та робота останньої у новій моделі ринку електроенергії дає перспективи переглянути умови контракту купівлі-продажу уранового концентрату.

«Ми щиро сподіваємося, що новий ринок електроенергії, запрацює в інтересах НАЕК «Енергоатом», тариф все-таки виросте, буде ефективним і достатнім для компанії. Ми розраховуємо, що ми зможемо змінити умови діючого контракту», - сказав він.

Сорокін висловив сподівання, що найближчим часом уряд прийме рішення, яке завершить приєднання комбінату до «Енергоатому»: «Відповідний наказ підписаний міністром енергетики, відповідне рішення прийняте на урядовому комітеті і ми розраховуємо, що найближчим часом розпорядження Кабміну підведе риску і буде створена вертикально-інтегрована компанія».

04.07.2019 

ДП «НАЕК «Енергоатом» планує в цьому році завершити будівництво двох із п’яти бризкальних басейнів, робота яких має забезпечити зниження температури води у ставку-охолоджувачі Южно-Української АЕС, що дасть можливість зняти обмеження по видачі потужності станції у спекотні періоди літа.

Про це в коментарі для кореспондента ExPro під час конференції «Український ядерний форум 2019: Ядерна енергетика – стан та тенденції розвитку» повідомив директор з виробництва «Енергоатому» Петро Котін.

«Ми плануємо в цьому році ввести в експлуатацію два басейни. Вони знаходяться практично на завершальній стадії, там будується насосна станція, але до кінця року два запустити можливо», - сказав він.

Котін додав, що на сьогодні недостатня охолоджуюча здатність ставка-охолоджувача (через додатковий зовнішній нагрів води в літні спекотні періоди) не дозволяє ефективно знижувати температуру циркуляційної води і, як результат, працювати енергоблокам АЕС на повну номінальну потужність.

«Сьогодні працює перший та другий блок встановленою потужністю 2000 МВт, але вони виробляють на сьогодні лише біля 1700 МВт», - сказав він.

Довідка ExPro, реконструкція системи техводопостачання ЮУАЕС передбачає будівництво 5 бризкальних басейнів, облаштування струменеспрямовуючої споруди (завіси) в акваторії Ташлицького водосховища, а також комплексу споруд для заповнення та підживлення водойми-охолоджувача. Після реалізації всіх заходів станція зможе збільшити річне виробництво електроенергії на 700 млн кВт-год.