4 квітня 2017 року відбулося засідання Громадської Ради при Міненерговугілля України, присвячене сучасному стану та заходам з розвитку атомно-промислового комплексу та ядерної енергетики України.

Тема заходу буда ініційована Дирекцією Асоціації УЯФ, представник якої є членом Громадської Ради. У заході взяли участь президент Асоціації УЯФ, президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський, директор ДК «Ядерне паливо» Сергій Дробот, представники Дирекції УЯФ.

Засідання відбулось під головуванням Героя України, голови Громадської ради при Міненерговугілля Семена Поташника.

На початку заходу виступила перший заступник Міністра Галина Карп та зазначила про важливість атомної енергетики як стратегічної галузі для енергетичної безпеки країни. Також наголосила, що на сьогодні Міненерговугілля здійснює формування законодавчої та нормативно-правової бази з тих питань, які є актуальними для ефективної роботи ПЕК України. Галина Карп повідомила про завершення роботи над формуванням фінальної версії оновленої Енергетичної стратегії України до 2035 року, яка визначає ключові завдання для підприємств та всіх учасників енергетичного сектору, серед яких - забезпечення енергетичної безпеки, диверсифікація джерел енергопостачання та подальший розвиток енергетичної галузі.

Розповідаючи про основні напрямки діяльності Компанії, Юрій Недашковський окремо відзначив проект «Енергетичний міст «Україна – Європейській Союз», згідно якому планується розпочати експорт електроенергії з другого енергоблоку Хмельницької АЕС до країн Європейського Союзу. «Проект «Енергетичний міст «Україна – Європейській Союз», який передбачає відновлення працездатності повітряної лінії напругою 750 кВ «ХАЕС – Жешув», дозволить створити «енергетичне кільце»  Жешув (Польща) – ХАЕС – Альбертирша (Угорщина). Таким чином буде забезпечено транзитну передачу електричної потужності у 1300 МВт між різними регіонами Європи - від Німеччини, Польщі через Україну до Угорщини, Румунії та країн балканського регіону», - повідомив очільник Енергоатома.

Юрій Недашковський наголосив, що за рахунок підключення енергоблока №2 ХАЕС до Бурштинського енергоострову збільшиться можливість експорту електричної потужності з України до країн Європи до 1550 МВт, з перспективою зростання до 2550 МВт. «Подальша повна синхронізація об’єднаної енергосистеми України з європейською мережею системних операторів передачі електроенергії ENTSO-E збільшить експортні можливості України у напрямку ЄС до 4000 МВт», - додав президент Компанії.

Він нагадав, що експорт електроенергії з енергоблоку №2 Хмельницької АЕС є одним з найбільш перспективних інструментів для залучення інвестицій у добудову енергоблоків №3 та №4 цієї станції.

Відповідаючи на запитання стосовно ціни, за якою Компанія експортуватиме електроенергію, Юрій Недашковський запевнив членів Громадської ради, що вона буде значно вищою, ніж тариф, за яким Енергоатом постачає електроенергію на енергоринок України. «Якщо Енергоатом отримає можливість експортувати електроенергію, то, повірте, він буде продавати її за дуже достойною ціною», - підкреслив керівник Енергоатома.

Серед ключових для Енергоатома проектів Юрій Недашковський також назвав будівництво   Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). «Поява Централізованого сховища суттєво посилить енергетичну незалежність України  завдяки  відмові від послуг з вивезення відпрацьованого палива до РФ. Побудувавши ЦСВЯП Україна виконає міжнародні зобов’язання, які передбачають відповідальність країни за безпечне поводження з відпрацьованим ядерним паливом, напрацьованим на її АЕС», - нагадав президент Компанії.

Він повідомив, що у поточному році Енергоатом продовжить реалізацію проекту з реконструкції відкритих розподільчих споруд 750 кВ для підключення ПЛ 750 кВ «Запорізька АЕС - Каховська». Зазначений проект дозволить забезпечити зняття обмежень з видачі потужності Запорізької АЕС, що гарантує надійне енергопостачання півдня України та додатковий щорічний відпуск 741 млн кВт-год електроенергії.

Також 2017 року Енергоатом планує подовжити роботу зі спорудження Комплексу із переробки твердих радіоактивних відходів (КПТРВ) на Запорізькій АЕС та розпочати будівництво КПТРВ на Хмельницькій АЕС, що дозволить скоротити обсяги накопичення РАВ на майданчиках станцій.

Говорячи про перспективи роботи Енергоатома в умовах нової моделі ринку електричної енергії України, Юрій Недашковський зазначив, що однією з основних його переваг стане можливість для споживача обирати постачальника за найбільш вигідною ціновою пропозицією. «Поки що ця норма лише на папері, адже ми не знаємо в якому вигляді буде прийнята остаточна версія законопроекту «Про ринок електричної енергії», але, теоретично, для Енергоатома може бути відкрита можливість працювати не за жорстким дискримінаційним тарифом, якій незрозуміло за яким принципом встановлює НКРЕКП, а постачати електроенергію напряму споживачеві за ринковою ціною», - уточнив керівник Енергоатома. 

Генеральний директор ДК «Ядерне паливо» Сергій Дробот у своїй доповіді охарактеризував сучасний стан атомно-промислового комплексу України та здійснення заходів із забезпечення його розвитку.

 

9 листопада 2016 року розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу України на період до 2020 року (далі – Концепція. Також розпорядженням Кабінету Міністрів передбачено розробку та затвердження плану заходів з реалізації зазначеної Концепції.

 

Зазначений план розроблено ДК «Ядерне паливо» та яким передбачено розробку та надання на затвердження Кабінету Міністрів України проекту Державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу України на період до 2020 року. 31 січня 2017 року Міненерговугіля надало проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану реалізації Концепції» на розгляд та погодження зацікавленим органам виконавчої влади. Проект погоджено всіма зацікавленими відомствами за винятком Мінекономрозвитку та Мінюсту.

 

За відсутності централізованого фінансування, дефіциту та значній вартості залучення кредитних коштів, основним джерелом розвитку уранового виробництва на сьогодні залишаються власні кошти підприємств, отримані від господарської діяльності.

 

Проте, існуюча редакція «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» передбачає, що після сплати податку на прибуток в розмірі 18%, отриманий чистий прибуток підприємства у розмірі 75% вилучається до Державного бюджету України. Таким чином, державні підприємства позбавлені можливості здійснювати вкрай необхідні капітальні інвестиції в розвиток власного виробництва.

 

Зменшення розміру відрахування частини чистого прибутку до 40% дозволило б Державному підприємству «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» збільшити обсяги виробництва концентрату природного урану для повного забезпечення виробництва тепловидільних збірок для атомних електростанцій.

 

Незважаючи на затримку з прийняттям урядових рішень щодо затвердження Програми розвитку атомно-промислового комплексу України, ДК «Ядерне паливо» здійснює заходи з пошуку інвесторів для залучення партнерів для виконання завдань програми.

 

У свою чергу директор Департаменту ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу Міненерговугілля Григорій Плачков наголосив, що міністерство максимально сприяє вчасному проходженню документів, необхідних для врегулювання проблемних питань роботи підприємств галузі.

 

Загалом, члени Громадської ради дали високу оцінку роботі атомно-промислового комплексу України та висловили свої пропозиції щодо подальшого підвищення ефективності його роботи.

 

Зокрема, член Громадської ради, академік Академії інженерних наук України, колишній гендиректор РАЕС Володимир Коровкін критично висловився стосовно тарифної політики НКРЕКП по відношенню до Енергоатома. «Лише завдяки зусиллям керівництва Компанії вдається вишукувати кошти, необхідні для фінансування першочергових заходів з підвищення безпеки АЕС, адже у тарифі, якій встановлює для Енергоатома НКРЕКП, їх закладено вкрай недостатньо. Далі так жити не можна – на одних лише кредитах Компанія не в змозі виконувати програми з модернізації енергоблоків та підвищення їхньої ефективності. І  питання дефіциту тарифу Енергоатома необхідно ставити жорстко», - зазначив Володимир Коровкін.